Євроінтеграція як нова соціальна реальність  - переосмислення феномену ґендеру

 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Бондарчук Олена Іванівна – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». Коло наукових інтересів: проблеми особистісного розвитку дорослої людини, психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах зімн, гендерні проблеми управління освітніми організаціями, конфліктологія та організаційна психологія. 

Будій Надія Дмитрівна – кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах ЗОШ № 3 м. Тернополя, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, Заслужений вчитель України, експерт Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: креативна педагогіка, психологія творчості та розвитку обдарованості молодших школярів. 

Василькевич Ярослава Зеновіївна – кандидат психологічних наук, доцент, докторант кафедри соціальної психології та психотерапії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Коло наукових інтересів: креативна психологія і педагогіка, психологія пізнавальних процесів, психологія творчості. 

Вихор Світлана Теодозіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та ґендерної рівності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, старший науковий співробітник, експерт і тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: ґендерна педагогіка, сімейне виховання. 

Власова Тетяна Іванівна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедрою філології та перекладу Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Коло наукових інтересів: ґендерні дослідження у філософії та .літературі. 

Говорун Тамара Василівна – доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Коло наукових інтересів: ґендерна та жіноча психологія, проблеми статі та сексуальності. 

Голованова Тетяна Петрівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет». Коло наукових інтересів: ґендерна педагогіка, ґендерна освіта та виховання.

 Рудь Олександр Степанович дослiдник генендера. -              Master of Education Institution Management & Head of  Educational InsTiTuTion               

Євроінтеграція як нова соціальна реальність потребує переосмислення феномену ґендеру у системогенезі навчальної та професійної підготовки молодого покоління, що є знаковим символом нашого часу – епохи демократизації суспільства. Ґендерні дослідження та реалізація новітніх стратегічних напрямків Державної програми щодо забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в Україні , запровадження ґендерних стандартів у систему освіти, що в майбутньому визначатиме гідні умови життєдіяльності жінок та чоловіків, є важливими механізмами підвищення ґендерної чутливості майбутніх педагогів і психологів, подолання ґендерних стереотипів у вчителів, трансляції ґендерних знань на широку громадськість.

Перехідний етап розвитку українського суспільства спричиняє амбівалентне ставлення до системи ґендерних ролей, конфлікт між давнім дихотомічним їх розподілом та новими, еґалітарними викликами до них. Паритетність позицій статей у різних сферах людського буття залежить не стільки від культурно- історичних, етнографічних та соціально-економічних реалій, скільки від системи мислення індивідів, ступеня стереотипізації індивідуальної та масової свідомості. Інформаційні технології відкривають широкі можливості для громадської дискусії та плюралізму думок, перетворюючи природу педагогічного дискурсу, оскільки створення, збереження, інтеграція, передача ґендерних знань розгортається в якісно новому освітньому просторі. Одним із першочергових завдань, які стоять перед психологічною та педагогічною науками, є необхідність комплексного підходу до теоретико-практичної розробки ґендерної проблематики.

Саме тому важливим є можливість налагодження відкритого та конструктивного діалогу «на рівних» з усіма учасниками соціокультурної взаємодії – учнями, студентами, вчителями, викладачами та батьками. У контексті Національної доктрини розвитку освіти окреслено проблемне поле ґендерних досліджень, а саме: визначають принципи, зміст і методи психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та юнацтва;  соціально-психологічні механізми впливу на свідомість дівчат і юнаків з метою гармонізації їх особистісного та громадянського зростання; методи поширення ґендерних знань серед учнівської та студентської молоді; науково-методичні шляхи розробки і впровадження ґендерно-освітніх технологій як педагогічних новацій та оптимальних моделей у підвищенні ґендерних компетентностей учителів, батьків і вихователів. 

Визначено перспективи розвитку ґендеру як наукового знання і навчальної дисципліни у вітчизняній науці, теорії і практиці педагогіки. Практична цінність праці науковців полягає в інституціоналізації ґендерних досліджень, системному та синергійному підходах до впровадження ґендерночутливих практик у національну школу. Доцільним є введення ґендерної термінології у програмні документи, що дозволить створити ефекти рівноцінної присутності суб’єктів жіночої та чоловічої статі в освітніх програмах шкіл і вузів, програмах соціально-економічного розвитку регіонів з метою формування еґалітарної особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та європейської спільноти, тощо. 

Серед пріоритетних стратегій національної ґендерної освіти варто видокремити: розвиток ґендерних компетентностей педагогів, студентської та учнівської молоді як ключових життєвих компетентностей у контексті практик Європейського Союзу та Болонського процесу; формування еґалітарної свідомості особистості шляхом реконструкції ґендерних стереотипів та отримання системи ґендерних знань; розвиток ґендерної чутливості і ґендерної толерантності як демократичних стратегій мислення, здатності дівчат і юнаків актуалізувати і вибудовувати альтернативні до патріархальної культури життєві стратегії та схеми поведінки, реагувати на дискримінацію за ознакою статі, долати ґендерні стереотипи та упередження. 

Нові напрямки ґендерних досліджень стосуються: розвитку ґендерних стратегій в освітньому секторі; проблеми усвідомленого батьківства-материнства та охорони здоров’я чоловіків і жінок; системи соціального забезпечення жінок щодо поєднання кар’єри та сім’ї; вивчення і дієвості механізмів щодо подолання домашнього насильства; проявів мас-медійного впливу крізь ґендерну призму; впровадження інноваційних методів виховання ґендерної толерантності в етнічній та емігрантських спільнотах; виявлення ґендерних груп ризику; ознайомлення з кращими взірцями змісту ґендерної освіти та виховання у зарубіжних країнах з метою застосування цінних надбань у вітчизняній освітній системі тощо як важливих складових збереження національної ментальності в контексті демократичної культури повноправності буття жінок і чоловіків – рівноправних і самодостатніх особистостей.

AleksanDerالكسندRudرود2000-2015 , Mariupol UA -Toronto CA, ©                                                                                                               

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .