Нові горизонти соціально-гендерних досліджень ©

     УДК 395.1-255.1/.3(043-12)                                                                                                                                     Рудь А.С., г. Мариуполь  

    Поняття «гендер» стало вживатися з метою пояснення соціальних відмінностей між чоловіком і жінкою, що виникають унаслідок їх суспільної діяльності, визначають особливості їх співіснування в суспільстві та співвідношення «жіночого» й «чоловічого» в економіці, політиці, культурі, у соціальному й особистому житті - усе те, що врешті-решт визначає своєрідність соціальної поведінки представників різних статей, виправдовує їх наявну нерівність.

             Зміст поняття «гендер», яке спочатку використовувалося на позначення соціальних і культурних аспектів статі, з часом збагачувався, розвивався, набував внутрішніх суперечностей і методологічних тонкощів.

    Запровадження категорії «гендер» як предмету наукового аналізу відкрило нові горизонти соціально-гуманітарних досліджень. Виявилося, що соціально-культурні відмінності статей переважно створюються в межах соціуму та визначають соціальні відносини між жінками і чоловіками в основних інститутах суспільства, задають межі самореалізації особистості залежно від статі.

          Сучасна гендерна теорія - це система наукових поглядів на відносини й статус жінки і чоловіка, їхнє соціальне життя і життєвий досвід, набуття й реалізацію ними соціально-рольових характеристик і особливостей.

      Результати дослідження дозволили розкрити необхідність реалізувати в управлінні навчальним закладом гендерний підхід, орієнтований на формування та затвердження практики рівності освітніх менеджерів незалежно від їхньої статевої приналежності; довести, що розв’язання управлінських завдань на гендерних засадах забезпечується гендерною компетентністю керівників навчальних закладів, як складовою їх управлінської компетентності.

    Упродовж останнього десятиріччя у вітчизняній педагогіці відбувається активна розробка гендерної проблематики. Залежно від методологічних підходів, можна визначити три напрямки педагогічних досліджень, які дослідники маркують як гендерні: статево-диференційований; статево-рольовий; гендерний. Два перших напрямки попри використання гендерної термінології залишаються лише варіаціями традиційного соціостатевого підходу. Лише третій напрямок можна визнати за гендерний, оскільки саме він базується на власне гендерній ідеології та методології. В освітній практиці він забезпечує найповніший розвиток здібностей, саморозкриття і самореалізацію особистості без будь-яких упереджень та обмежень, заданих статтю.

           Стереотипне розуміння ролі жінки в управлінні освітою вказує на ситуативні, а не на внутрішньо особистісні причини. Іншими словами, не існує об’єктивних доказів того, що гендерні особливості знижують ефективність жінки в ролі управлінця.

Послідовне проведення впровадження гендерного складника в систему управління освітою в Україні забезпечить гендерну інтеграцію нашої країни у європейську та світову спільноти.

Литература

1.Балгимбаева З. М.  Психология гендерных предубеждений / З. М. Балгимбаева. – Алматы : Алла-прима, 2008. – 160 с.

2.Беем С. Линзы гендера: трансформация взглядов на проблему неравенства полов / С. Беем ; пер. с англ. – М. : РОССПЭН, 2004. – 336 с.

3.Берн Ш. Гендерная психология. (Секреты  психологии  мужчины  и  женщины.  Формирование  мнений  и  поведения,  предрассудков  доминирования  дискриминации,  механизмов  влияния) / Ш. Берн ; под ред. Д. Гиппиус. – 2-е  междунар. изд. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2001. – 320 с.

4.Бондарчук О. І.  Гендерні проблеми особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О. І. Бондарчук // Соціально-психологічні  основи  особистісного  розвитку  керівників  загальноосвітніх  навчальних  закладів  у  професійній  діяльності : моногр. – К. : Наук. світ, 2008. – С. 181213.

5. Говорун Т. В. Гендерна  психологія : навч. посіб/ Т. ВГоворунО. М. Кікінежді. – К. : Академія2004. – 308 с.

6.Клецина И. С.  Женщина  в  российском  обществе / И. С. Клецина // Роснаучжурн. – 2007. – № 3 (44). – С. 60– 65.

7.Нежинська О. О.  Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : дис. … кандпсихол.  наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна  та  вікова  психологія» / О. О. Нежинська ; НАПН  України,Ун-т менеджменту освіти. – К., 2011. – 272 с.

8.Kark R. Gender and leadership: Negotiating the labyrinth / R. Kark , А. Eagly // Chrisler J. C.  Handbook of  gender  research  in  psychology EdD. R. McCreary. – New York : Springer, 2010. – Р. 443–468.

Rud A.S. 2000-2015 , Mariupol-Toronto, ©

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .