ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ 

НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ 

in UA


РЕАЛІЗАЦІЯ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В УПРАВЛІННІ ОСВІТОЮ

Визначення і врахування ґендерних особливостей в управлінні навчальними закладами в Україні перебуває на початковому етапі.

Разом з тим існують напрацьовані основні підходи з включення ґендерного компоненту в управлінську діяльність керівників навчальних закладів, зміст освіти й організацію навчально-виховного процесу; розроблені й апробовані окремі форми і методи поширення ґендерних знань в начально-виховному процесі навчальних закладів.

Однак, освітні практики в галузі ґендеру ще є розрізненими і сегментарними.

Ґендерна освіта ще не стала інтегрованою складовою державної освітньої політики, а врахування ґендерних підходів у різних аспектах діяльності навчальних закладів системи освіти залишається недостатнім.

Навчальні програми, курси, матеріали, підручники багато в чому мають, як і раніше, тенденційний у ґендерному відношенні характер і ще слабо враховують сучасні тенденції розгляду цих проблем.

Таке ігнорування призводить до закріплення у свідомості молоді уявлення щодо традиційних функцій жінок і чоловіків й обмежує можливості кожної статі в саморозвитку як повноправних і рівних партнерів у суспільстві.

Разом з тим, ґендерна освіта в Україні характеризується значним кадровим і методичним потенціалом. Обсяги методичних розробок із ґендерної проблематики, кількість викладачів, які їх здійснюють, кількість і тематика ґендерних спеціальних і нормативних курсів вказують на те, що дана освітня галузь має потенціал для переходу від рівня індивідуальних зусиль викладачів до інституалізованої ґендерної освіти як невід’ємної складової ґендерно-чутливої державної політики в галузі освіти.

Відтак це, у свою чергу, вимагає конкретних дій від органів державного управління освітою і керівників усіх ланок освіти.

Зокрема :

• розглядати ґендерні принципи як базові в системі виховання сучасної особистості;

• активізувати діяльність щодо ґендерно-освітньої експертизи навчальних програм, підручників і посібників;

• проводити ґендерну експертизу під час розробки нових навчальних программ і курсів з будь-якої проблематики;

• до складу експертних рад, які розглядають програми, посібники, підручники і методичні рекомендації, включати фахівців з ґендерних питань;

• розширити масштабність ґендерного виховання школярів і студентів;

• утверджувати прогресивні тенденції інституалізації ґендерної освіти шляхом:

а) впровадження нормативних і факультативних курсів з ґендерної тематики у ВНЗ України;

б) сприяння створенню кафедр із ґендерної проблематики у ВНЗ;

в) виходячи з реальних можливостей, активніше вносити ґендерний компонент у викладання навчальних предметів у загальноосвітніх школах і спеціальних середніх і професійно-технічних навчальних закладах;

г) активізації відкриття і сприяння пожвавленню діяльності ґендерних освітніх центрів у регіонах України;

ґ) внесення ґендерного компоненту в усі форми роботи дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів;

• активізувати просвітницьку роботу серед батьківських колективів навчальних закладів, зокрема і населення України загалом:

а) у процесі здійснення ґендерної просвіти враховувати особливості різних категорій населення;

б) розширити співпрацю в системі «освітній заклад – громадська організація – влада»;

в) розширити практику підготовки волонтерів, діяльність яких спрямована на втілення ідеї гендерної рівності;

• підтримувати проведення масових освітніх заходів ґендерного спрямування як інноваційних форм ґендерного виховання населення і формування ґендерної культури;

• надати базову ґендерну освіту авторам підручників і посібників для навчальних закладів усіх рівнів;

• організувати курси підвищення кваліфікації з ґендерної проблематика для керівників навчальних закладів, учителів шкіл, викладачів ВНЗ, а також для вихователів дошкільних закладів.

Доцільним є включення до щорічних звітів ВНЗ, які подаються до органів управління освітою графи «Ґендерний склад ВНЗ» і «Ґендерна складова в навчально-виховному процесі».

Наявність такої достовірної інформації разом з іншими заходами щодо планування карєри і професійного розвитку жінок і залучення чоловіків сприятимуть подоланню ґендерного дисбалансу в професійній занятості в системі освіти України.

Системні заходи щодо трансформації національної системи освіти відповідно до ґендерного підходу дозволить в загальному підсумку підготувати відповідальних громадян, молодих спеціалістів, які готові працювати не тільки з абстрактними представниками людства, але з реальними чоловіками і жінками і враховувати їх реальні індивідуальні проблеми й потреби.


Список використани х джерел

 

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tourlib. net/zakon/pro_osvitu.htm.

2. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08 вересня 2005 № 2866 – IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2866-15.

3. Бондарчук О. І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності : монографія / О. І. Бондарчук. – К. : Наук. світ, 2008. – 318 с.

4. Васютинський В. Чоловіче або жіноче чи і жіноче, і чоловіче? // Психолог. — 2003. — № 35(83).

5. Говорун Т. Подолання ґендерних стереотипів у навчально-виховному процесі // Матеріали Всеукр. ґендерного освітнього форуму (17–18 лютого 2010 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.gender.at.ua/publ/4-1-0-61.

6. Говорун Т. Ґендерна ідеологія у навчально-виховному процесі / Говорун Т., Кікінеджі О. // Освіта і управління. — Т. 6. — 2003. —№ 4. — С. 56–68.

7. Грицяк Н. В. Теоретико-методологічні засади формування й реалізації державної ґендерної політики в Україні : автореф. дис.. ... доктора з державного управління : 25.00.01 / Нац. акад. держ. Упр. при Президентові України. – К., 2005. – 36 с.

8. Громовий В. Директори шкіл як лідери змін: місія неможлива?! [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://egymnas.narod.ru/book_01.3.3.htm.

9. Ґендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами / В.В. Олійник (авт.-уклад.). – К. : ЦІППО, 2005. – 21 с.

10. Єресько О. В. Ґендерна освіта в Україні // Матеріали Всеукраїнського ґендерного освітнього форуму (17–18 лютого 2010 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.gender.at.ua/publ/4-1-0-61.

11. Иванова Л. Н. Управление персоналом : учеб.-метод пособ. / Л. Н. Иванова, А. А. Корсакова. – М. : ЕАОИ , 2008. – 200 с.

12. Іващенко О. Ґендерна наукова перспектива: від світогляду до політики // Соціологія теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6. – С. 78–91.

13. Карамушка Л. М. Ґендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами : план, програма та методичні матеріали для викладання навчального модуля на курсах підвищення кваліфікації резерву керівників шкіл / Л. М. Карамушка. – К. : ЦІППО, 2003. – 23 с.

14. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти : монографія / Л. М. Карамушка. – К. : Ніка Центр, 2000. – 332 с.

15. Карамушка Л. М. Психологія управління : навч. посіб. / Л. М. Карамушка. – К. : Міленіум, 2003. – 344 с.

16. Кобелянська Л. C. Ґендерна освіта в Україні: реалії та перспективи / Л. С. Кобелянська // Проблеми освіти. — Вип. 6. — С. 3–9.

17. Компетентність саморозвитку фахівця: педагогічні засади формування у вищій школі / О. О. Біла, Т. Р. Гуменникова, Я. В. Кічук [та ін.] – Ізмаїл : ІДГУ, 2007. – 236 с.

18. Котова-Олійник С. В. Відкрита дискримінація у загальноосвітніх навчальних закладах: проблеми та шляхи їх вирішення // Підготовка волонтерів до реалізації ідеї ґендерної рівності : метод. рекомендації / авт-упоряд. О. Л. Остапчук, Н. П. Павлик, С. В. Котова-Олійник. – Житомир, 2009. – 160 с.

19. Кузьмінський А. Педагогіка у запитаннях і відповідях : електронний підручник. -Режим доступу : http://pidruchniki.com.ua/pedagogika/pedagogika_u_ zapitannyah_i_vidpovidyah_-_kuzminskiy_ai.

20. Мескон М. X. Основи менеджмента : пер. с англ. / Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. – М. : Дело, 1992. – 702 с.

21. Методичні рекомендації щодо проведення уроку ґендерної грамотності в загальноосвітніх навчальних закладах // Освіта України. – Вересень, 2007. – № 66. – С. 5–7.

22. Нежинська О. О. Модель ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О. О. Нежинська; Ун-т менедж. освіти АПН України,

Асоц. безперерв. освіти дорослих; редкол.: О. Л. Ануфрієва [та ін.]; голов. ред. В. В. Олійник // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць. – К. : Геопринт, 2008. – Вип. 10. – С. 212–219.

23. Освітній менеджмент : навч. посібник / за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. – К. : Шкілький світ, 2003. – 400 с.

24. Основи теорії тендеру : навч. посібник. – К. : «К.І.С.», 2004.

25. Плахотник О., Губина С. К вопросу о гендерных установках и гендерной компетентности учителей // Сборник материалов конференции «Ґендерні перетворення в Україні: осмислюючи стратегію і тактику» (15–16 жовтня, Харків). – С. 66–75.

26. Плахотнік О. Паритетна демократія «Тобто відписка, і все...»: шкільні “ґендерні уроки” як дзеркало української ґендерної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.politican.com.ua/posts/view?id=21919&print=1.

27. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.readbookz.com/ book/172/5536.html.

28. Приходькіна Н. О. Ґендер як соціальний статус жінки-керівника в освіті / Н. О. Приходькіна //Теорія та методика управління освітою. — 2010. — № 4.

29. Приходькіна Н. О. Сучасні проблеми ґендерної освіти у вищих навчальних закладах України / Н. О. Приходькіна // Наук. зап. НаУКМА . Сер. Пед., психол. науки та соц. робота. – 2005. – Т. 47. – С. 26–31.

30. Приходькіна Н. О. Перспективи інтеграції ґендерних досліджень в систему вищої освіти України в контекті Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11756/1/730.doc.

31. Прокопчик Е. Анализ психолого-педагогической подготовки учителя общеобразовательной школы к работе по формированию гендерной культуры учащихся [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.bank.gender.org.ua.

32. Прохорова О.А. Гендерное образование в средней школе [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eduhmao.ru/info/1/3760/23580/.

33. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової. – [2-е вид., перероб. та доповн.]. – К. : Міленіум, 2006. – С. 134–152.

34. Управління закладами середньої освіти: психологічні аспекти : наук.-метод. посібник / за ред. Л. М. Карамушки. – К. : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2001. – 202 с.

35. Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 5–7 грудня 2002 р.). – К. : Державний ін-т проблем сім’ї та молоді; Український ін-т

соціальних досліджень, 2002. – 222 с.

36. Фрей К. Как женщине развить в себе качества руководителя / К. Фрей, Б. Кюмбель // Женщина – начальник / под ред. Шепелин О. М. – Ростов-на-Дону : Изд-во “Феникс”, 1996. – С. 393–505.

37. Цокур Д. Ґендерне виховання – нормальна потреба сучасної освітньої системи / Цокур Д., Іванова І. // Директор школи (Укр.). – 2006. – № 6. – С. 6–13.

38. Цокур О. Розвиток ґендерного підходу в освіті / Цокур О., Іванова І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osvita-ua.net/school/technol/313.

39. Чудовська-Кандиба І. А. Ґендерний вимір ринку праці / І. А. Чудовська-Кандиба // Проблеми освіти. Наук.-метод. збірник. – К. : Науково-методичний центр вищої освіти, 2003. – Вип. 36.

40. Rossen, S. The theory of Equalizing Differences. Ch. 12 / S. Rossen // Handbook of Labour Economics. Vol. 1.



Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .