ҐЕНДЕРНИЙ ПІДХІД ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ 

В УПРАВЛІННІ ОСВІТОЮ

   AleksanDerSt.Rud 

GENDER APPROACH AND CRITICAL INTELLIGENCE 

IN EDUCATION MANAGEMENT          

«Розгадуючи секрет успіху управлінців,
варто дивитися не на рiшення, а на спосіб,
який дозволив до нього прийти»
Дж. Менкес
 

Постановка проблеми. 

XXI століття характеризується динамічними трансформаціями в політиці, освіті та соціумі. Сучасне суспільство потребує конструктивних форм критики, націлених на вдосконалення соціальної системи, а не на її руйнування. В даний час, одним з впливових питань є питання про те, як представляти інформаційну магістраль (масив вихідних даних) і кібернетичні технології спрямовані на економічні та соціальні процеси. 

По-перше, сучасний індивід, перебуваючи в соціальних кон'юнктурах, стикається з певними складнощами – нездатністю орієнтуватися в нескінченних інформативних потоках, труднощами диференціювати істину, здійснювати вірні й обґрунтовані висновки, проводити критичну оцінку тверджень.

Зокрема, демократичний процес не обіцяє людині легкого життя. Постійно розширюючи або окреслюючи сферу персонального вибору, демократія змушує його думати, оцінювати, робити обґрунтовані висновки. Однією з причин гальмування демократичного розвитку суспільства є те, що значна частина людей не готова до свідомої участі в цьому процесі, не здатна самостійно і критично осмислювати складності реального життя. Від наявності чи відсутності вищезгаданих рис певною мірою залежить доля суспільства. Критичне мислення є не тільки наслідком демократичного способу життя, але і чинником його формування. (Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.09 / О. В. Бєлкіна-Ковальчук ; Волин. держ. ун-т ім. Л.Українки. – Луцьк, 2006. – 21 с..).

По-друге, – сучасна особистість, як суб'єкт ґендерного вимiрювання повинна(нен) мати певний ступінь «свободи від соціуму», наявністю можливості здійснити власний життєвий вибір на основі самостійного розмiрковування, зберігати прагнення до об'єктивності в судженнях, що неможливо при відсутності здатності мислити критично. (Калашникова Н. Роль критического мышления в формировании инновационной социальной среды // Logos et Praxis. 2015. №4. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/rol-kriticheskogo-myshleniya-v-formirovanii-innovatsionnoy-sotsialnoy-sredy (дата обращения: 30.01.2019).

По-третє, – освітній простір перебуває у стані ревіталізації, що спричинено введенням нових Державних Стандартів освіти (ДСО). Також, реформа освіти в Україні продиктована і соціально-економічними змінами, виходом ринку праці на міжнародний рівень, більш вимоґливими умовами якi пред'являються до якісної освіченості випускників, їх компетентності та соціальної відповідальності. Такi необхідні, затребування від самого початку зводяться до конвертованих навичок, з подальшим використанням їх в професійній сфері, i це, показово сформулював відомий фахівець – Ф.Уебстер. Він вказує: «Університети виявляють бажання прищеплювати студентам «конвертовані навички» щоб, закінчивши навчальний заклад, вони могли задовольняти будь-які запити роботодавців. У число таких «конвертованих навичок» входить здатність до спілкування, робота в команді, вміння  розв'язувати проблеми, адаптивність, готовність «вчитися все життя». (Уэбстер Ф. Теория информационного общества, М. Аспект Пресс,2004, с 153). 
 
По-четверте, – новітні стандарти якi пред'являються до якостi наукових досліджень, прозорості, достовірності наданих теоретичних  матеріалів та емпіричних доказів, висувають вченим більш жорсткi вимоги до унікальності наукових пошуків та відкриттів.

По-п’яте, – Урядовий Комітет України схвалив Стратегію впровадження ґендерної рівності у сферу освіти «Освіта: ґендерний вимір – 2021».  Cучасна стратегія відповідає закону «Про освіту», де йдеться про обов’язковість здобуття всіма учасниками процесу ґендерної компетентності – здатності усвідомлювати рівні права і можливості.

Проте, аналіз стратегічних і нормативних документів, що визначають напрями розвитку сучасної професійної освіти, дозволяє стверджувати те, що одним із засадничих і перспективних підходів до його структуризації – є ґендерно-компетентнісний підхід, у рамках якого, якість результату професійної підготовки фахівця, – це відповідність у професійній підготовленості сучасного суспільства, яка розглядається крізь поняття професійна компетентність.
 
Зокрема, в управлiннi професійна компетентність менеджера визначається як багатофакторне явище, що включає систему знань, умінь та навичок, ціннісні орієнтації, мотиви діяльності, інтеґровані показники культури – (ґендер, ідентичність, мову, стиль, спілкування, критичний пiдхiд до себе (інших) та до суміжних галузей), що характеризує практичну та теоретичну модель управлiнця як особистості, готової діяти на засадах ґендерного підходу. 
 
Звiсно, якість освіти мають забезпечити педагогічні працівники на чолі з менеджерами навчальних закладів (ЗНЗ, НЗВО та НЗПДПО), управлінська діяльність яких має буті спрямована на  створення ґендерно-комфортних умов для адаптації учасникiв навчально-виховного процесу, схильність менеджерів освітньої дiяльності до внутрішньо-організаційної взаємодії, вирішення завдань, формулювання висновків, імовірнісної оцінки, прийняття досконалих рішень, перерозподілу інформаційних потоків та критичного мислення (КМ).

Проте, виникнення недосконалих постанов в управлінні організацією, змушує шукати на них справедливу відповідь, зокрема, в чому причина (позитивної / негативної)  інтерпретації даної проблеми, у чому видима саме ця проблема питання, чи є інша думка на такий висновок у менеджменті, в чому конструктивна (помилка / не помилка) у переконанні, чи є присутність (псевдоінтелектуальностi / інтелектуальності) в судженнях керівників жінок або чоловіків, в яких умовах та під впливом чого, було (прийнято / не прийнято) рішення. 

Так, К. Шпітцер і Р. Еванс з'ясували, що сучасні успішні керівники компаній – це люди, які здатні не тільки діяти, але й вільно мислити, люди, що володіють (КМ) та пошуком нових ідей.  Як вказує (Фрідріх Ніцше (1844-1900) – німецький філософ) – «Вільний розум вимагає підстав, інші ж  – тільки віри». При чому, з одного боку (КМ), – це основа управлінського інтелекту менеджера (Джастін Менкес, керівник Executive Intelligence Group, всесвітньо відомий бізнес-експерт), а з іншого, (КМ) – це пошук. Як стверджує С. Терно, – (КМ) «характеризується науковим пошуком і постійним удосконаленням», що ми вважаємо, здебільшого є певним важелем у пошуку оптимізації процесів й удосконалень в системi управління. (Терно С. О. Світ критичного мислення : образ та мімікрія / С. О. Терно // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 27–39.). Також, ми переконані, що (КМ) впливає не тільки на носія мислення у ситуації  (прийняття / не прийняття) досконалих або недосконалих рiшень, але i на мислення яке пронизує логіку та суть дилеми. 

Окрiм того, ґендерна лiнiя менеджменту висуває новi вимоги до управлінської парадигми, в якій сучасний фахівець (менеджер / керівник / управлінець) здатен вирішувати принципово складні управлінські місії, розв'язувати психологічні проблеми організації, бути нейтральним в системі соціальних та професійно-рольових стереотипів і упереджень, незалежно від ґендерної приналежності, оскільки особистість керівника традиційно вивчалася без урахування його статі, аналогічно і як лідерська роль вважалася виключно чоловічою прерогативою. Та, еволюція суспільства вимагає відповідних змін та ґендерних пiдходiв до управління й менеджменту.

Отже, ґендерний аспект, завжди мав спірну і складну складову в управлінні людьми, – «ґендерну грань», яка часто ставить під питання о статусностi теперішній проблематики з якою часто доводиться взаємодіяти сучасному керівникові та підлеглим. У такий же спосіб, розвиток критично-інтелектуальної матрицi в управлiннi, та вивчення парадигми ґендерного підходу в менеджментi, може поступово приводити до усвідомлення того, що розглядати будь-яку проблему неважливо чого вона стосується, соціуму, історії або культури, політики та економіки, освіти або права, без врахування ґендерного компонента, м'яко кажучи – неповно та однобічно. 

Позитивне ставлення до даної проблематики вибудовує в індивідi можливість встановлення в науці й культурі «ставлення до цінності», в чому і проявляється міра індивідуальної свідомості. За ставленням, слідує процедура розуміння, що є продукуванням таких знань. ЇЇ трактують як знання, якi потребують додаткових іригацій, що дозволяє віднести «Ґендерний пiдхiд та критичне мислення в управлiнні освітою»  до статусу наукового й важливого.

Наукова розробленість (КМ) та ґендерної парадигми в управлінні.

Сучасні уявлення про феномен (КМ) ґрунтуються на тих дослідженнях, які проводилися в різних областях науки: педагогіки Ч. Темпл, Дж. Стіл, К. Мередіт, психології Д. Халперн, С. Рубінштейн, філософії К. Поппер, Е. Коханова, А.Пушкарський та ін.. 

Результати досліджень показали, що відмінна риса досліджень за кордоном – це евристичний підхід до вивчення (КМ). Пальму першості у вивченні феномена можна віддати наступним психологам, філософам і педагогам: С. Брукфілд, Е. Гласер, Дж. Брунер, Р. Джонсон, Р. Думейн, Дж. Дьюи, Дж. Стіл, Л. Елдер, Д. Клустер, А. Кроуфорд, М. Ліпман, Д. Макінстер, С. Метьюз, Р. Пауль, Ж. Піаже, В. Руджиеро, М. Скрiвен, П. Фачіоне, Д. Халперн та ін..

Розвитку сучасної теорії та методологiї (КМ) присвятили свої роботи такі вітчизняні вчені: Н. Андрiйчук, І. Бондарчук, О. Бєлкіна-Ковальчук, Т. Воропай, Л. Виготський, Н. Кравченко, O. Пометун, М. Смульсон, С. Терно, О. Тягло, Л. Терлецька та ін..

Також, протягом останніх трансформаційних десятиріч, дослiдженням ґендеру та ґендерної парадигми в управліннi навчальними закладами освіти, розробки проблем формування ґендерного підходу та ґендерної компетентності в управлінні освітою, ґендерної психологiї освiтнього менеджменту займались такi ведучi вченi: О. Вороніна, Г. Рубін, Н. Грицяк, Т. Говорун, В. Москаленко, С. Оксамитiна, І. Кльоцина, О. Ніжинська, М. Радзивілова, Т. Грабовська, О. Бондарчук, Т. Кікінежді, Л. Пампуха, Г. Гончарук, С. Крисюк, В. Громовий, М. Ткалич, Т. Голованова та iн..

Однак, аналіз науково-методичної літератури та концептуальний аналіз дисертаційних робіт вказує на те, що тема (КМ) в ґендерному менеджменті та управлiннi освiтою не досліджувалася.

Структура наукової роботи. 

Стаття складається з двох частин, в першій частині ми розглянемо роль (КМ), проаналізуємо поняття з наукової точки зору вчених, у другій частині обгрунтуємо модель менеджера з (КМ), яка характеризує теоретичну и практичну готовність особистості діяти на засадах ґендерного підходу в управлінні.

Наукова новизна та практична значимiсть роботи. 

Полягає в тому що, проблемою ґендерного законодавства залишається моніторинг, щодо його дотримання та відсутність (або незначне) покарання за невиконання норм законів. Дуже низьким є рівень представленості жінок у суспільному, економічному та політичному житті. Як наслідок, жінки мають обмежені можливості впливати на прийняття рішень, що стосуються їхнього життя, життя їхніх громад та всієї країни. Не дивлячись на те, що існує світова тенденція до впровадження жінок практично в усі сфери людської діяльності, таке явище як «жінка-менеджерка» фактично залишається для нас як і раніше незвично новим, в чому і актуалізується необхідність обґрунтування ґендерного пiдходу у менеджментi з вивченням моделі менеджера(ки)- ґендеролога(iнi), здатного(ї) діяти в умовах освітньої установи на засадах ґендерного пiдходу.

Виклад основного матеріалу. 

Розглядаючи світ досліджень в області (КМ) можна говорити про те, що шлях до розвитку даної науки був відкритий зарубіжними вченими. Автори сучасної наукової літератури визначають (КМ) ґрунтуючись на класичних роботах зарубіжних дослідників з тематики (КМ). Зокрема, до таких авторiв можна віднести наступних лідерів: Д. Дьюї, Е. Глейзера, Р. Енніса, Р. Пола, Д. Халперна, Л. Хелла, Д. Зіглера, Дж. Стіла, К. Мередита, Ч. Темпла і інших американських та англійських вчених.

(КМ) визначається характеристикою індивіда, як складне і багаторівневе явище, що відноситься до одного з типів мислення самим індивідом. Однак, деякі автори робіт з критичних досліджень піддають порівнянню та аналізу визначення (КМ) з іншими вченими, причому вводячи наукові тлумачення і критерії про феномен, які характерні лише у рамках конкретних досліджень.

(далi буде) 

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .