Центр научного знания «Логос»                                                                               III Международная научно-практическая конференция

                          «СОВРЕМЕННОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В РОССИИ, УКРАИНЕ И ЗА РУБЕЖОМ»             

    "Умови формування гендерної компетентності у майбутніх керівників загальноосвітніх                                                                                              навчальних закладів"©                                                                                                                                                               "MODERN EDUCATION IN RUSSIA, Ukraine  AND ABROAD"                                                          Rud 'AS Postgraduate , Aspirant, Zaporozhye National University - Mariupol, Donetsk Region, Ukraine.                                                                                                                                                                                                                                                                                 Stavropol - Mariupol - Zaporozhye

Специфіка модернізації педагогічної освіти обумовлена її орієнтацією на перехід вітчизняної освіти від традиційно «пізнавальної» парадигми до особистісно-компетентної. Характерними особливостями особистісно-орієнтованої парадігми в освіті – є облік усього різноманіття індивідуальних особливостей майбутнього менеджера у забезпеченні і підтримці процесів його самопізнання, самоактуалізації  та самореалізації.

      
Одним з значущих чинників
компетентного розвитку – є гендерне формування людини, особистості, керівника – успішність яка визначається формуванням гендерної ідентичності магістранта як особистості, овладінням гендерними нормами поведінки і самовизначенням у системі гендерних стереотипів [5].  

Усе це об'єднує компетентнісний гендерний підхід, враховуючи індивідуальні особливості сучасного студена, відповідно до його статі, яке передбачає, на підставі цього, модифікацію і трансформацію змісту, форм і методів навчання і виховання, створення сприятливого (гендерокомфортного) освітницького середовища, яка є однією з складових у реалізації особистісно - орієнтованого підходу в освіті, та формування гендерної компетентності в період навчання – істотним компонентом до професійної підготовки сучасного менеджера в майбутньому, в умовах становлення сучасних підходів до управління  освітою вУкраїні.

Тим часом проблема гендерної підготовки сучасного педагога – менеджера, і формування його гендерної компетентності, до сих пір сегметнтарна, та розроблена недостатньо [3; 161-165].  

Гендерна компетентність виступає як самостійна синтезуюча компетентність, що базується на цілому ряді ключових педагогічно-управлінських компетенцій. Тому завдання створення умов щодо її становлення і формування, не може бути вирішена засобами традиційної педагогічної  та гуманітарної освіти.

                                                                                     Мета публікації            
– виявлення, теоретичних і експериментальних обгрунтувань, педагогічних умов формування гендерної компетентності у магістрів, у процесі професійної підготовки.

Об'єктом даного дослідження є – професійна підготовка сучасного керівника.

Предметом дослідження є – формування гендерної компетентності магістра - педагога -менеджера.

Гіпотезою дослідження виступає те, що формування гендерной компетентності сучасного керівника в процесі його професійної підготовки буде успішним, з урахуванням наступних педагогічних умов:

– інтеграції гендерних і психолого-педагогічних знань в зміст професійної підготовки майбутнього керівника;

– облік гендерних особливостей студентів-магістрантів при організації сучасного педагогіческого процесу і формуванні усвідомлення власної гендерної ролі – індівідуально - особистісного гендерного стилю поведінки, в рамках педагого - психологічної взаімодії;

– відповідність процесуально-технологічним компонентам сучасної професійної підготовки майбутнього менеджера – принципам соціально-гендерних підходів в управлінні освітою;

– моніторинг гендерної компетентності магістрантів педагогічних і гуманітарних вузів країни.

Проведений аналіз визначень компетентності з метою виявлення її атрібутівних ознак, дозволяє стверджувати, що базовою характеристикою даного поняття, залишається ступінь сформованості як у майбутнього фахівця, єдиного комплексу знань, навичок, умінь і досвіду, що забезпечують виконання їх, лише в професіональній діяльності.

Так, Е.Ф. Зеер, A.M. Павлова, Е.Е. Симанюк визначають компетентність – як сукупність знань, вмінь і досвіду, відображену в підготовці до їх реалізації, в діяльності на рівні базової функціональної грамотності [1].  

За визначенням В.Г. Онушкіна і Є.І. Огарьова, «компетентність – загальний оцінний термін, що позначає здатність до діяльності «зі знанням справи », який зазвичай вживається стосовно до осіб певного соціально-професійного статусу, характеризуючи меру відповідності їх розуміння, знання, вміння, реальному змісту, складнощі виконуваних ними завдань та розв'язуваних проблем ».   

«Компетентність» –  є родовим поняттям по відношенню до «компетенціі» і – є формуючим компонентном, зі знанням і розумінням певних компетенцій. Компетенцію можна визначити, як прагнення і готовність застосувати знання, вміння та особисті якості для успішної діяльності в  певної галузі.

Н.Ф. Єфремова, дотримуючись синергетичного підходу, визначає компетенції як «Узагальнені і глибокі сформовані якості особистості, та її здатність найбільш універсально використовувати та застосувати отримані знання і навички»; «Сукупність знань, вмінь і навичок, що дозволяють суб'єкту пристосуватися до умов, що змінюються, здатність діяти і виживати в даних умовах» [2; 16-19].

На відміну від гендерних компетенцій-гендерна компетентність та її формування має ряд відмінностей і переваг в здійсненні розуміння суті гендерної теорії – успішної практики, яка реалізується в управлінському середовищі – середовищі отримання знань, для сучасного сформованого гендерно-комфортного, гендерно-обізнаного та гендерно - паритетного керівника і підлеглих.

Під гендерним підходом і формування компетентності в освіті, ми розуміємо одну з сукупностей особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання, враховучи індивідуальні особливості студента відповідно до його статі, і яка передбачає – на підставі цього, визначення змісту, форм і методов навчання і виховання, створення сприятливого (гендерокомфортного) освітнього середовища, спрямованого на розвиток самої особистості, відповідно до її природного потенціалу.

Інтеграція гендерного підходу та компетентностей в освіту, дозволяє вибудовувати навчально-виховний процесс, з урахуванням гуманістичної комплексної гендерної характеристики особистості, що включає як психофізіологічні особливості чоловіків і жінок, так і їх статтево-рольові чинники, стиль життя, особливості самоідентіфікаціі і самоактуалізації.

Однак, як стверджує Е.С. Сахарчук, гуманістичний потенціал гендерооріентированності освіти, ще не став предметом цілеспрямованого системного осмислення в педагогіці та практиці [6; 12-13].

Аналіз сформованого педагогічного досвіду управлінців показує, що реалізація гендерного підходу та компетентностей в освіті і управлінні, можливо при дотриманні наступних умов:

–  розробка теоретичної і методологічної бази гендерних досліджень в освіті;

– створення відповідної нормативної бази у документах органів управління та соціальних умов гендера;

– формування у майбутніх педагогів, та керівників розуміння необхідності гендерного підходу та компетентності. Впровадження,  та його реалізацію;

–  змістовна і методично-психолого-педагогічна підготовка майбутніх педагогів та керівників  до реалізації гендерного підходу, та формування гендерних знань, вмінь та навичок[6].

Зміст, розробка, створення та формування – виступає необхідністю включення  процесу формування гендерної компетентності в систему професійної підготовки сучасного педагога, керівника та менеджера.

У полі гендерного підходу, сучасний гендерно-компетентнісний підхід диктує набір гендерних компетенцій, орієнтованих на смислову складову всієї педагогічно-управлінської діяльності.

Поняття сучасної гендерної компетентності включає в себе не тільки когнітивну і операціонально-технологічну складову, а й мотиваційну, етичну, соціальну і поведінкову, стилістичну.

          Спираючись на цю класифікацію, стратегії та модернізацію змісту освіти, ми можемо виділити гендерну компетентність майбутнього керівника до ключових  компетентностей, оскільки такі класифікації повинні мати низку наступних характеристик:

        – багатофункціональність яка забезпечує застосування такої компетентності у вирішенні проблемних ситуацій, як в повсякденному, так і в професійній, та у соціальній сферах;

      – надпредметність і міждисциплінарність, оскільки вона формується при вивченні інваріативної, так і варіативних навчальних дисциплін психолого-педагогічного блоку;

      – багатомірність, оскільки включає в себе різні особистісні якості, інтелектуальні здібності, комунікативні вміння у сучасних студентів;

      – кросскультурність та  малодосліджуваність проблематики.

        Таким чином, гендерна компетентність виступає як синтез-компетентність, що базується на цілому ряді ключових компетентностей, а завдання створення  умов щодо її формування, не може бути вирішена тільки цими засобами  – як  традиційно-педагогічна, та гуманітарно-економічна освіта.

        Ми визначаємо гендерну компетентність як ключову компетентність майбутнього педагога, управлінця і менеждера, яка представлена сукупністю засвоєних їм знань про сутність гендерного підходу в сучасній освіті, вмінь здійснювати гендерну стратегію в організації психолого-педагогічного процессу, та досвіду в застосуванні гендерних знань і вмінь, в якості основи гендерної взаімодії, та умовах освітньо-управлінської системи.

 Імплементування гендерного підходу та гендерної компетентності в освіту, і організацію навчального процесу щодо майбутніх фахівців є перспективним і важливим кроком, який здатен змінити не всю політику освіти, а його важливу частину, та трансформувати його в напрямку сьогоднішнього сучасного гуманізму, виходячи з потреб соціуму та самої витчизняної освіти.

        
Як частину нашого дослідження, ми пропонуємо розробку спецкурсу – «Основи формування  гендерної компетенції і компетентності у керівників освіти» для студентів гуманітарно-педагогічних вузів, та як майбутніх керівників навчальних закладів, що може бути і варіативною складовою блоку психолого-педагогічних дисциплін.

        Спецкурс, дозволить поінформувати і навчити, та доповнити майбутніх педагогів, менеджерів та керівників, сучасними знаннями о перевагах та потенціалу застосування гендерного підходу в освіті, формуванню гендерної компетентності керівника, оволодіти спеціально-сучасними вміннями та навичками, а також формуванню та осмисленню функцій новітньо-професійної діяльності керівника, в умовах гуманізації та модернізації сучасної освіти.

      Ціль спецкурсу – формування гендерної компетентності у студентів педагогічних та гуманітарно-економічних вузів,  та як додаткова післядипломна освіта для керівників училищ, ліцеїв, ЗНЗ і коледжів. У змісті спецкурсу можуть бути відображені генезис гендерного аспекту в теорії і практиці, і управлінні освітою; генезис гендерного підходу та його становлення; гендерний аспект в педагогіці і психології; визначення поняття «гендер» и передумови виникнення гендерних аксіом в системи освіти та управлінні; гендерні характеристики сучасного керівника, та аналіз основних підходів до їх вивчення; соціальні норми, гендерні відмінності та гендерна рівність в педагогічній діяльності керівника освіти; значимість гендеру та гендерної компетентності сучасного управлінця та критерії її оцінки; сучасні методологічні підходіи до визначення сутности – від гендерної компетенції, до гендерної компетентності педагога, як управлінця; психолого - педагогічні умови формування гендерної компетентності керівника в процесі його професійної подготовки; гендерний підхід в управлінні сучасним навчальним закладом; шляхи та напрями оптімізації в управлінні ЗНЗ, на засадах гендерного підходу, та гендерної компетенціі керівніків освіти; визначення сучасного стану реалізації гендерного підходу в освіті; розглядання основних категорій гендерної психології та педагогіки; встановлення взаємозв'язку між компонентами майбутньої професійної і справжньої гендерної культури, сучасного студента – педагога – керівника – менеджера.

        Щодо здійснення і впровадження форм та моніторингу гендерної компетентності у процесі навчання, ми пропонуємо наступні компоненти:

        1.Стартова діагностика проектними методиками, які дозволяють виявити початковий рівень гендерної компетентності студентів - магістрантів, в тому числі ступінь їх гендерної ідентичності, розвиток гендерної конгруентності, ступінь вираженості їх гендерних стереотипів, гендерної культури, гендерних понять.

         2. Для здійснення моніторингу гендерної компетентності на протязі усього часу навчання в навчальному закладі – експрес-діагностику соціально і професійно важливих характеристик майбутніх освітян, пов'язану з їх гендерними уявленнями, вміннями та навичками здійснювати гендероорієнтовану педагого-управлінську діяльність, як майбутнього керівника. Результати сучасних експрес-діагностик зможуть стати орієнтовною основою, щодо побудування програмних, педагогічних та психологічних спостережень, аналізу продуктів діяльності, проектування освітніх завдань і ситуацій,  сучасних моделей.

        3.Фінішна діагностика професійної підготовки випускників-магістрантів, керівників  –  що крім визначення рівня сформованих соціально-професійних знань, навичок і вмінь, складових гендерної компетентності, має включати і діагностику ступеня розвитку якостей, необхідних майбутньому і сьогоднішньму фахівцю, у здійсненні  гендероорієнтированої педагогічної та управлінської діяльності.

        Таким чином, сучасна модель процесу формування гендерної компетентності у студентів та сьогоднішніх керівників, не тільки визначає параметри організаціі процесу підготовки, а й має динамічний характер, який може бути реалізован у ході чотирьох етапів:

         1) мотиваційно-ціннісний етап, який включає:

        –  встановлення цілей і завдань по формуванню готовності майбутнього і сьогоденного керівника до впровадження гендерного підходу, гендерних знань в професійній діяльності, як якості фахівця, які відповідають майбутньої спеціальності і кваліфікації;

        – визначення специфіки та можливостей навчальних предметів циклу психолого-педагогічних дисциплін, щодо формування готовністі студентів-магістрантів педагогічних та гуманітарних вузів, до впровадження  гендерного підходу в їх майбутньої професійної діяльності;

         – формування ціннісних орієнтацій та мотивів з оволодіння знаннями, вміннями і навичками, щодо використання гендерного підходу в освіти і управлінні;

        2) змістовний етап – являє собою цілеспрямоване формування готовності майбутніх керівників, щодо використання гендерного підходу (професійних знань, вмінь, навичок, прийомів та самоосвіти), що включає теоретичну, методичну і практичну підготовку, а також організацію позанавчальних форм роботи, самостійної роботи, НДРС;

       3) професійно-діяльнісний етап – передбачає реалізацію знань, вмінь, навичок використання гендерного підходу у навчальній, квазіпрофессіональний та навчально-професійной діяльності ,та у професійному управлінні;

       4) аналітико-коригувальний етап – включає аналіз і корекцію результатів щодо  реалізації отриманих в ході формування знань, вмінь, навичок; використання гендерного підходу у навчально-пізнавальної та практичної діяльності, корекцію гендерного стилю педагогічної взаємодії,  скрізь співвіднесення об'єктивних вимог до профессіональної діяльності з особистісним розвитком спеціаліста – як управлінця.

          Виходячи з вищевикладеного – сучасне формування гендерної компетентності у майбутнього керівника, дозволяє нам виділити основні педагогічні умови, які забеспечують ефективність і важливість самого процесу формування.

          До їх чисельності можна віднести наступні: інтеграцію гендерних і психолого-педагогічних знань у зміст професійної підготовки сучасного педагога-менеджера, як в рамках інваріантної, так і варіативної частини блоку психолого-педагогічних дисциплін, управлінських дисциплін; менеджменту; облік гендерних особливостей студентів щодо організаціі педагогічного процесу, формування у майбутніх управлінців усвідомлення власної гендерної ролі і індивідуального гендерного стилю поведінки в рамках педагогічної та управлінської діяльності; відповідність процессуально-технологічного компонента професійної підготовки та принципам гендерного підходу; організація моніторингу гендерної компетентності студентів педагогічного, гуманітарного вузу – як компонентів вищої професійної гендерної компетентності сучасного менеджера освіти.


Rud 'AS Postgraduate , Aspirant, Zaporozhye National University - Mariupol, Donetsk Region, Ukraine. Stavropol - Mariupol - Zaporozhye  


 

1.  Зеер, Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный  подход: Учебное пособие / Э.Ф. Зеер, A.M. Павлова, Э.Э. Сымашок. - М.: МПСИ, 2005.-3.   Иванова, O.A. Гендерный подход к организации образовательного про­цесса / O.A. Ивановазование взрослых: перспективы развития в XXI веке. - СПб.: ИОВ РАО, 2003. - С. 161-165.

2.    Онушкин, В.Г. Образование взрослых: междисциплинарный словарь терминологии / В.Г. Онушкин, Е.И. Огарев. - СПб. Воронеж: ИОВ РАО. - 1995.- 104 с.

3.  Попова, Л.В. Гендерные аспекты самореализации личности / Л.В. По­пова. - М., 1996.-247 с.

4.  Сахарчук, Е.С. Гуманизирующий потенциал гендероориентированных занятий: На примере обучения немецкому языку в вузе: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01/ Е.С. Сахарчук. - М.: РГБ, 2005.- 175 с.

5.  Теория и методология Гендерных исследований: Курс лекции / под общ. ред. О.А.Ворониной; Московский центр гендерных исследований; Москов­ская высшая школа социальных и экономических наук. - М, 2001. - 416 с.

6.   Хасан, Б.И. Гендерный аспект педагогики развития / Б.И. Хасан // Педа­гогика развитипя: замыслы, достижения, возможности. - Красноярск, 2002. -С. 28-35.

7.    Gender perspectives on vocation education: history, cultural and policy as­pects / ed. By Philipp Gonon... - Bern; Berlin; Bruxelles; Frankfurt am Main; New York; Oxfiord; Wien: Lang, 2001. - 33 lp.

8.   Wood J. W. Gendered Lives. Communication, Gender, and Culture. Belmont: Wadsworth Publishing Company, 1994. - 701 p.

 

  

 

 

 

 

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .