Формування  ґендерної компетентності майбутніх менеджерів у                                            процесі професійної підготовки  – як ревіталізація                                                         якості вищої освіти

УДК 371+378   A. Rud, aspirant Zaporizhzhya National University,  Master of Education                               Institution Management & Head of  Educational Institution
                       Formation of gender competence of managers professional training as                                                       revitalization  quality of Higher EducationIn theses considered a Gender approach to the Gender competence of managers in the process of training as a revitalization of higher education in Ukraine. Grounded the future transition device manager from Gender competents to Gender competence. Keywords: Gender competents, Gender competence, revitalization, management, innovation.                                                          Міжнародна науково-практична конференція                               

«Інтернаціоналізація як фактор конкурентоспроможності сучасного університету»    

                                                                                 25-26 травня 2017 року                                                                                                            Україна – Маріуполь – МДУ  
Напрями роботи конференції: 1. Конкурентоспроможність сучасного університету в умовах глобалізації. 2. Інтернаціоналізація вищої освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід. 3. Академічна мобільність як чинник інтеграції України у міжнародний освітній простір. 4. Розвиток лідерського потенціалу університетів в умовах інтернаціоналізації. 5. Забезпечення якості вищої освіти: сучасний стан та перспективи
     У тезах розглядається ґендерний підхід до формування ґендерній компетентності майбутніх менеджерів у процесі професійної підготовки – як ревіталізація якості вищої освіти в Україні. Понятійний апарат переходу майбутнього менеджера – від ґендерної компетенції до ґендерної компетентності.                                        Ключові слова: ґендерна компетентність, ґендерна компетенція, ревіталізація, менеджмент, інноваці.
  Постановка проблеми.                                                                                                                                                                                                      

 В умовах сучасних тенденцій розвитку української та світової економіки, а також основних напрямків розвитку вітчизняного бізнесу та освіти, особливу важливість і актуальність набувають питання, пов'язані з позиціонуванням якісних освітніх послуг і їх організація на ринку, ґендерно-соціальною думкою і формуванням свого роду унікальності таких інноваційних послуг, в контексті широкого спектру областей людської діяльності.

             За останнє століття обличчя освіти докорінно змінилося: від елітарної розкоші, доступної лише певним соціальним групам (класовим, ґендерним, етнічним) вона перетворилася на масову практику, необхідну умову для ефективної діяльності людей на ринку праці. Навіщо взагалі потрібна освіта? Здається, що передусім для того, аби передавати найбільш затребувані у конкретний час знання і формувати необхідні практичні компетенції. Проте існує одна, можливо, не завжди очевидна, але все ж найважливіша її функція – передавати від покоління до покоління панівний тип ґендерної культури.

            В таких умовах зростає потреба в компетентних грамотних фахівцях, що володіють різніми видами  діяльності та підходами, знаннями, що мають конкурентний рівень, відносно компетентних умінь і навичок. Один з таких вагомих практично-теоретичних та соціально-управлінських компонентів освітньої конкурентності – ґендерна компетентність майбутнього менеджера освіти.

            Однак очевидно, що методологія і методи формування ґендерної стратегії та ґендерно-конкурентної компетентності майбутнього менеджера освіти з урахуванням сучасної ревіталізації педагогічної та гуманітарно-економічної освіти на сьогоднішній день розроблені недостатньо.

            Через недостатню впровадженність і слабку ревіталізацію ґендерної тематики, ґендерний підхід і ґендерну компетентність в менеджменті, вважають в якійсь мірі ризикованим заходом, обґрунтовуючи цю позицію тим, що значна частина професійних управлінців, менеджерів і викладачів вищої школи бачать певні труднощі в його проведенні і впровадженні, що не виправдовує себе. Проте, ґендероорієнтирований і компетентний підхід в навчанні майбутніх фахівців-менеджерів необхідний, а особливо в яскравих умовах нестабільності маркетингової, економічної, освітньої та соціальних середовищах. Мета існування сучасної національної освіти головним чином полягає в задоволенні потреб, з урахуванням зміни середовища, що вибудовують потреби і попит в майбутньому, це – повинно служити сигналом до зміни стратегії викладання – як спеціального ґендерного навчання.

            Відповідно до сучасної стратегії і необхідності у спеціальній ґендерній  освіті, що залежить від зовнішніх, і від внутрішніх можливостей університету, у соціально-гуманітарних і гуманітарно-економічних науках йде інтенсивний зріст нових, менеджментних галузей не академічного знання, таких як ґендерність, гендерний аудит, ґендерний менеджмент, культурна антропологія, ґендерний маркетинг, ґендерні комунікації, не кажучи вже про суто прикладні галузі, такі як: зв'язок з громадськісттю, ґендерна реклама, ґендерна конфліктологія, ґендерно-соціальні парадигми.

            Тим часом, у викладанні менеджменту в сьогоднішніх університетах – як наукової дисципліни, упор робиться виключно на технологічно-економічному викладанні менеджменту, тобто на цілях максимізації успіху, універсалізації, раціональності, уніфікації, і  набагато в меншій мірі не враховується ґендерно-компетентний фактор – як ґендерний підхід, щодо сучасного управління та практиці менеджмента. Спостерігати можна і за відставанням управлінсько-психологічного, ґендеро-орієнтованого підходу в менеджменті, та його впровадження в освіту. Треба враховувати ґендерні індикатори і фактори, щодо соціальних та економіко-управлінських контекстів, та їх застосування в майбутньому. Потреба складається  у вивченні та дослидженні ґендерних компетентностей майбутньго фахівця у сучасному менеджменті та формування таких компетентних знань, вмінь, та навичок  в лаврах альма-матер.  

            По-друге, дослідження споживчих практик сучасних студентів вузів – як споживачів складних професійних послуг, вказує на неефективність аналізу ґендерної поведінки, знань, умінь студентства, а саме – в прояві ґендерної некомпетентності та розумніня відмінностей, між ґендерною компетентністтю та ґендерної компетенцією.

            Так, «ґендерна компетенція» майбутнього менеджера розглядається – як готовність до вирішення ситуацій, в яких ґендерні стереотипи проявляються в управлінській діяльності, яка формується в процесі навчання у вузі і заснована на знаннях в галузі ґендерної теорії, уміннях і навичках, а також на професійно-особистісному і ціннісному відношенні до ґендерних проблем. Така ґендерна компетенція повинна реалізуватися в наступних напрямках: ґендерна компетенція в діяльності, у взаєминах, а також особистісна ґендерна компетенція – самопізнання і оцінка власного стереотипного сприйняття [1].

             «Ґендерна компетентність» – соціально-психологічна характеристика людини, що дозволяє їй бути ефективною в системі міжстатевої взаємодії. У наш час, ґендерна компетентність сучасної особи включає: 1) знання про існуючі ситуації гендерної нерівності, чинники та умови, що їх викликають; 2) уміння помічати і адекватно оцінювати ситуації ґендерної нерівності в різних сферах життєдіяльності; 3) здатність не проявляти у своїй поведінці ґендерно-дискримінаційних практик; 4) здатність вирішувати ґендерні проблеми і конфлікти, якщо вони виникають. Іншими словами, ґендерна компетентність – це здатність чоловіків і жінок помічати ситуації ґендерної нерівності в житті, що оточує їх; протистояти сексистським, дискримінаційним діям і впливам; самим не створювати ситуації ґендерної нерівності [2; 3].

Необхідний новий гуманітарно-економічний підхід до науки – ґендерні дослідження, ґендерний менеджмент, читання і викладання, що дозволяють розкрити специфічність інтересів взаємодіючих А́кторів (А́ктор – діючий суб'єкт (індивідуальний чи колективний); індивід, соціальна група, організація, інститут, спільність людей, які вчиняють дії, спрямовані на інших), сформувати основу для узгодження їх інтересів з урахуванням психологічно-управлінської складової майбутнього менеджера освіти. Сьогодні, необхідно позначити перспективу теоретичної розробки і практичного вирішення проблеми викладання ґендерних спеціальних курсів у навчанні менеджменту, в вищій школі. Необхідно вдосконалювати (розробляти і апробувати) інструментарій, за допомогою якого можливо оцінити рівень ґендерної компетенції і компетентності студентів педагогічних і гуманітарно-економічних вузів, що само по собі і передбачає проведення подальшого більш поглибленого довгострокового дослідження.

Крім того, ми вважаємо, що відбір і популярізованність (виконання перекладу або реферування) спеціальних мультидисциплінарних текстів на іноземних мовах, в яких викладаються питання ґендерної теорії та менеджменту є необхідними.

Наведемо приклад щодо зарубіжних досвідів впровадження ґендерної теорії в сферу освіти та навчання менеджменту, а також вплив ґендерних відмінностей на професійну діяльність зарубіжних менеджерів, їх ґендерну компетенцію і ґендерну компетентність, частина яких представлена у сучасних наукових джерелах – як "British Journal of Administrative Management", "Journal of Management Education", "Journal of Management Development", "International Journal of Educational Management", "Review of Higher Education", "Gender, Work, and Organization", "Journal of Education for Business", "Gender and Education", "Women in Management Review" [4; 5; 6; 7; 8; 9; 10]. І це не весь перелік інструментальних знань, які значно сприяють інформуванню та формуванню обізнаності в ґендерній тематиці, та у ґендерній компетентності  зарубіжного менеджменту,  і його досвіді.

Як вдосконалення і досягнення формування ґендерної компетентності, ключових умінь та знань майбутнього менеджера освіти ми можемо позначити: 1) трактування суті і сенсу спеціальної професійної освіти – не тільки як просту суму знань, умінь і навичок, необхідних у адаптації до соціуму і існування в ньому, але багатогранного соціокультурного феномену, в якому відбивається культура суспільства – система різних способів діяльності людини та створені за допомогою її творіння; 2) можливість здійснювати зміни в сьогоденні та в майбутньої управлінської діяльності; 3) розвиток демократичних і діалогових процесів в суспільстві і в професійній діяльності.

            Висновки. Формування ґендерної компетентності майбуньго менеджера в умовах формування ґендерної компетентності у майбутніх менеджерів, у процесі професійної підготовки, як ревіталізація якості вищої освіти, дозволили виділити основні педагогічні та психологічні умови, які обґрунтовують ефективність та впровадження цього процесу. До їх числа можуть бути віднесені: інтеграція ґендерних знань у зміст сучасної професійної підготовки сучасного менеджера освіти, інтеграція ґендерного підходу у  викладання і вивчення менеджменту як у рамках інваріантної, так і варіативній частині блоку педагогічних дисциплін; облік ґендерних особливостей студентів-магістрантів в організації педагогічного процесу, формування у майбутніх менеджерів освіти усвідомлення власної ґендерної ролі і індивідуального ґендерного стилю поведінки у рамках педагогічної та управлінської діяльності; організація моніторингу ґендерної компетентності студентів-магістрантів педагогічних та гуманітарних вишів, як рудимента-компонента сучасної професійної ґендерної компетентності майбутнього менеджера освіти.

            Перспективу подальшого дослідження вбачаємо: у вивченні закономірностей та фундаментально-тенденційного формування у майбутніх менеджерів вищих педагогічних та гуманітарних вузів більш вагомих ґендерно-професійних компетентностей у царині здійснення та впровадження ґендерних знань, умінь та навичок в управлінський процес, а також розробки ще більш сучасного моделювання  особистості менеджера – менеджера-психолога та менеджера-ґендеролога – як викладачів-управлінців ґендерних дисциплін в менеджменті, впровадження сучасних тенденцій  ґендерної просвіти, інтеграцію результатів особистих, та вже існуючих  досліджень – як в теорію так і у практику інноваційного менеджмента.

 

 

                                                                                 
    Список використаної літератури                                                                                          

1. Говорун Т. В. Ґендерна психологія : навч. посіб. / Т. В. Говорун, О. М. Кікінеджі. – К.: Академія, 2004. – 307 с.

2. Булавина Т. В. Эссенциализм / Т. В. Булавина // Словарь гендерных терминов / под ред.  A. A. Денисовой. – М. : Информация–21 век, 2002. –С. 246–248.

3. Богачек И. А. О методологии подготовки магистров управления / И. А.  Богачек // Концептуальные аспекты управления персоналом : материалы всерос. нау.-практ. конф. – СПб : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена. – С. 128–130.

4. Analoui F. Teachers as managers: an exploration into teaching styles / F. Analoui // International journal of educational management. – 2010. – Vol 9 (5). – Р. 16–19.

5. Bown L. Beyond the degree: men and women at the decision-making levels in British higher education / L. Bown // Gender and education. – 1999. – Vol.11 (1). – Р. 5–25.

6. Campbell P. B. Research and evaluation on Gender equity in education / P. B.  Campbell // Defining and  redefining gender equity in education / Ed. by J. Koch, B. Irby. –Greenwich ; Connecticut: Information Age Publ., 2002. – Р 29–39.

7. Centra J. A. Is there Gender bias in student evaluations of teaching? / J. A. Centra // Journal of higher education. – 2000. – Vol.71. – Р. 17–33.

8. Constanti P. Higher education teachers and emotional labour / РСonstanti, P. Gibbs // International journal of educational managemen. – 2004.  – Vol.18 (4). – Р. 243–249.

9. Constantinople А. The chilly climate: facts or artifacts / АСonstantinople, R. Cornelius, J.  Gray // Journal of higher education. – 988. – Vol.59 (5). – Р. 527–550.

10. Scott J. W. Gender and the Politics of History. / J. W. Scott. – New York : Columbia Univ. Press, 1988. – 24 р.

 

 


A. Rud, aspirantZaporizhzhya National University   Formation of gender competence of managers professional training as revitalization  quality of Higher Education
In theses considered a Gender approach to the Gender competence of managers in the process of training as a revitalization of higher education in Ukraine. Grounded the future transition device manager from Gender competents to Gender competence.                                                                                                                                               Keywords: Gender competents, Gender competence, revitalization, management, innovation. 




 

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .