Formation of gender - competent manager for management education©               AleksanDer Rud, aspirant                                                  Zaporozhye National University                        Mariupol, Ukraine, Toronto,Richmond Hill, Ontario, Canada                                                                                                  April2017
                                                                                                                                                                                                                                                                                                       http://intellectualarchive.com/Journal_Files/IAJ_2017_03.pdf     ...........p 35

           
Аналіз змін, що відбуваються в сучасному менеджменті освіти, показує, що співвідношення кількості чоловіків і жінок на управлінських посадах середньої школи нестримно змінюється. Все більше жінок виявляється залученими в підприємництво і управління. Активна інтеграція жіночої і чоловічої моделей поведінки в середніх школах формує передумови для вивчення гендерних особливостей поведінки особи та гендерної компетенції, в управлінській діяльності.

             Різні публікації, присвячені питанням гендерного менеджменту та гендерної проблематики (А. Річ, Дж. Мані, С. де Бовуар, Р. Столер, Р. Кентер, Б. Гутек, Дж. Боумен, С. Суттон, Р. Пауз, Дж. Хант, Ф. Фідлер, Е. Іглі, Л. Мартін та ін.); праці вітчизняних дослідників з управління навчальним закладом освіти (О. Вороніна, Г. Рубін, Н. Грицяк, Т. Говорун,  В. Москаленко, С. Оксамитна, І. Кльоцина, О. Ніжинська, М. Радзивілова, Т. Грабовська та ін.); розробки проблем формування гедерного підходу та гендерної компетентності в управлінні освітою (О. Бондаренко, Т. Кікінеджі, О. Круглова, Л. Пампуха, Г. Гончарук, С. Крисюк, В. Громовий, С. Оксамитна, В. Москаленко та ін.); свідчать про те, що кардинальних відмінностей між чоловіками і жінками з точки зору ефективності керівництва немає, проте виявляють ситуаційну гендерну специфіку його проявів – в одних управлінських ситуаціях і ролях ефективніші чоловіки, а у інших – жінки. Незважаючи на велику гендерну "ситуативність" жіночого менеджменту у школі в порівнянні з чоловічим, жінка ефективно реалізує не лише стратегії виживання, але і стратегії розвитку, вибудовуючи обережніші гендерні стосунки зі своїми партнерами, і уникаючи занадто "ризикових" стратегій. Багато чоловіків, працюючих під керівництвом жінок, задоволені жіночим керівництвом і не хотіли б зміни управління. Ключовим критерієм, що красномовно характеризує специфіку управлінської діяльності, являється стиль управління з урахуванням гендерних кометентностей, по відношенню до своїх підлеглих, який багато в чому визначає успіх та динаміку розвитку організації, і від якого безпосередньо залежать мотивація працівників, їх відношення до праці, взаємовідносини в сучасному гендерно-комфортному середовищі

Мета публікації – виявлення теоретичних і експериментальних обгрунтувань, педагогічних умов, щодо формування гендерної компетентності у магістрів, і у менеджерів та керівників освіти.                                 Об'єктом дослідження є – професійна підготовка сучасного керівника ЗНЗ.                                                     Предметом дослідження є – формування гендерної компетентності у магістранта, менеджера та сучасного керівника освіти.

Гіпотезою дослідження виступає те, що формування гендерной компетентності сучасного керівника та магістранта у процесі його професійної підготовки, буде успішним, з урахуванням наступних педагогічних умов: інтеграції гендерних і психолого-педагогічних знань, гендерного підходу в зміст професійної підготовки майбутнього керівника; облік гендерних особливостей студентів-магістрантів, щодо організації сучасного педагогічного процесу, і у формуванні усвідомлення власної гендерної ролі – індівідуально-особистісного гендерного стилю поведінки, у рамках педагого-психологічної взаімодії; відповідність процесуально-технологічним компонентам сучасної профессіоної підготовки майбутнього менеджера – принципам соціально-гендерних підходів в управлінні освітою; моніторинг гендерної компетентності магістрантів педагогічних і гуманітарних вузів країни.

Формування гендерно-компетентного стилю, та компетентнісного управління має важливе практичне значення для майбутніх менеджерів, керівників освітою, оскільки це дає їм можливість усвідомити свої реальні можливості, ідентифікувати, сформувати і удосконалювати свій власний – гендерно-компетентнісний  стиль керівницьтва не інтуїтивно, а обгрунтовано, відповідно до зовнішніх і внутрішніх умов організації, та її соціальних умов. Традиційний погляд полягає в тому, що жінки вибирають керівництво, орієнтоване на стосунки, оскільки за природою вони емоційніші, а чоловіки демонструють орієнтацію на завдання, оскільки частіше характеризуються наполегливістю і цілеспрямованістю.

Проте українські психологи припускають, що відповідні якості не взаємовиключають один одного, і приписування переважання тій або іншій орієнтації в стратегії компетентного керівницьтва тільки одній статі неправомірно: воно обумовлюється особовими особливостями, або ситуаційним запитом, а зовсім не статевими характеристиками.

Однією з важливих передумов забезпечення можливостей для самореалізації особи кожного учасника управлінського процессу - є формування в ньому власної гендерної рівності і гендерних компетентностей. Розуміння принципової важливості використання гендерно-компетентного підходу в управлінні середньою школою нині не просто бажано, але і необхідно. По-перше, у будь-якій школі існує організована модель соціальних стосунків між жінками і чоловіками, що характеризує не лише їх міжособове спілкування, але і що визначає їх соціальні стосунки в професійній діяльності. З одного боку, ці стосунки будуються за допомогою соціалізації, розподілу праці, системи гендерних ролей, майже гендерних контрактів, засобів масової комунікації, з іншого - вони конструюються самими індивідами на рівні їх свідомості, через прийняття і підстроювання заданих суспільством норм і ролей.

Гендер і гендерна компетентність керівника - є потужним механізмом, який робить, відтворює і легітимізує вибори і межі, наказані категорією приналежності до статі. Розуміння того, як створюються гендерні стосунки, дозволяє прояснити і сам гендерно-компетентний процес управління кадрами середньої школи на рівні взаємодії індивідів, і виявити ті механізми соціального контролю, які забезпечують її існування.    

Як свідчать результати досліджень (Е. Бондарчук [4], Т. Говорун [5], О. Кікінежди [5] та ін.), керівники шкільної освіти часто не усвідомлюють значущість управлінських проблем гендерної природи, не ідентифікують їх як такі, утруднюються з визначенням, а тим більше з формуванням, та використанням гендерно-компетентних шляхів їх вирішення, проявляють гендерні упередження і традиційні гендерні стереотипи. В результаті, досить велика частина керівників загальноосвітніх учбових закладів України характеризується недостатнім рівнем гендерної компетентності, гендерної грамотності, та діючи тільки у рамках гендерних компетенцій – яскравим свідоцтвом чого, являються гендерні упередження і стереотипи, виявлені згідно з їх дослідженнями. За їх даними, таким дослідженням було охоплено 400 керівників загальноосвітніх учбових закладів з різних шкіл України, з них – 33,3% чоловіків і 66,7% жінок. У процесі їх дослідження використовувалися: опитувач Е. Бондарчук "Гендерна компетентність керівників загальноосвітніх учбових закладів" [4], а також опитувач Т. Говорун, О. Кікінежді "Гендерні стереотипи в освіті" [5].

Результати емпіричного дослідження свідчать про наявність традиційних гендерних стереотипів і упереджень, і не компетентності, у значної частини керівників та їх утворення, які утрудняють впровадження гендерного підходу і формування гендерних компетентностей у практику управління загальноосвітнім учбовим закладом. Так, 77,8% випробовуваних керівників вважають, що існують типово "жіночі" і "чоловічі" психологічні риси, при цьому 40,8% з них стверджують, що біологічна стать однозначно визначає і психологічну стать. Встановлено, що 17,9% опитаних управлінців не визнають існування дискримінації в учбових закладах за ознакою статі, а 45,9% респондентів вважають, що сьогодні в управлінні освітою не існує гендерна нерівність, та велика частина менеджерів, керівників вважає, щодо успішного управління, досить лише управлінських компетенцій.  Як говорять директори шкіл, гендерних асиметрічних проблем немає, і більшість керівників не ідентифікують їх як такі, посилаючись на те, що гендерна компетенція і гендерна компетентність поняття ототожнені, і не вимагають ніякого аналізу  та дій [4].

Слід зазначити, що підкріпленню таких упереджень та стереотипів сприяє, і ширший контекст освітньої галузі. Так, найпрестижніші посади в системі освіти, як правило, обіймають чоловіки. При цьому, 9,8% опитаних жінок - керівників загальноосвітніх учбових закладів, вказали на стать, як один з основних чинників, що перешкоджає їх кар'єрному зростанню. На рівні учбових програм гендерна нерівність та гендерна не компетентність, утілюється в андроцентричности наукових концепцій (зосередженні в основному на досвіді чоловіків і практично повному ігноруванні життєвого досвіду, цінностей і особливостей жінок, їх ролі, в житті суспільства).

Узв'язку з цим, є очевидним необхідність спеціальної підготовки керівників до реалізації гендерного підходу в управлінні учбовим закладом, фундаментізація гендерних знань, вмінь, а потім і навичок, як компетентостей сучасного педагога, керівника, менеджера, так і у майбутніх фахівців-управлінців сучасної освіти. До умов забезпечення такої підготовки можна, на нашу думку віднести: 1) формування гендерної компетентності у керівників та у майбутних керівникив середніх шкіл, що може бути здійснене в системі післядипломної освіти; 2) розробку не дискримінаційних підходів до освіти і професійної гендерної підготовки, підготовка програм, підручників і навчальних посібників, які адекватно відображають в учбовому матеріалі досвід, як чоловіків, так і жінок, заохочують їх рівноправну співпрацю, гендерну компетентність, гендерну сіметрію, і взаємну повагу в управлінні; 3) надання гендерно-компетентними, практичними психологами системи освіти, психологічній допомозі в корекції гендерних упереджень і традиційних стереотипів, в усіх учасників учбово-виховного і управлінського процесу.

Таким чином, формування гендерно-компетентного підходу в управлінні середньою школою, і спеціальної підготовки, являється на наш погляд, актуальнішим напрямом сучасної теорії та практики у сучасному менеджменті. Імплементація гендерного підходу і формування сучасних гендерних компетентностей в управлінні ЗНЗ, необхідно застосовувати ще і у декількох напрямах.

По-перше, як дослідницький в області управління учбовим закладом, а також для виявлення основних проблем в управлінні, та компетентностей.

По-друге, для вироблення оптимальної половозрастной структури в управлінні середніх шкіл, що забезпечує максимальну ефективність процесу навчання, виховання та роботи, і як відтворення висококваліфікованих, гендерно-компетентних науково-педагогічних кадрів, необхідних у сучасних умовах реформування системи середньої освіти.

По-третє, в напрямах вдосконалення системи мотивації, встановлення найбільш сприятливого, гендерокомфортного, гендерно-компетентного та гендерно-паритетного клімату в управлінських коллективах, щодо підвищення ефективності праці.

 

                                                               
 REFERENCES

1.            Balgimbayeva Z.M. Psychology of gender bias / Z.M. Balgimbaeva. - Alma-Ata: Alla-prima, 2008. - 160 p.

2.             Beem S. Lenses of gender: the transformation of views on the problem of gender inequality / S. Beem; Per. With the English. - M.: ROSSPEN, 2004. - 336 p.

3.             Bern Sh. Gender psychology. (Secrets of the Psychology of Men and Women: Forming Opinions and Behavior, Prejudice of Dominance of Discrimination, Mechanisms of Influence) / Sh. Bern; Ed. D. Gippius. - 2-nd Intern. Ed. - St. Petersburg. : Prime-Euroznak, 2001. - 320 p.

4.             Bondarchuk A.I. Gender issues personal development of managers of secondary schools / A.I. Bondarchuk // Socio-psychological basis of personality development managers of secondary schools in professional activities, monograms. - K: Science. World, 2008. - P. 181-213.

5.             T. Govorun Gender Psychology: teach. guidances. / T. Govorun, A. Kikinezhdi. - K: Academy, 2004. - 308 p.

6.             Kletsina I.S. A woman in Russian society / I.S. Klecina // Ros. Sci. Journal. - 2007. - No. 3 (44). - P. 60-65.

7.             Nezhynska A.A. Psychological conditions of formation of gender competence of heads of secondary schools: Dis.... Candidate. Psychology. Sciences specials. 19.00.07 "Educational and Developmental Psychology" / A.A. Nezhynska; NAPS Ukraine, University of Education Management. - K., 2011. - 272 p.

8.            Kark R. Gender and leadership: Negotiating the labyrinth / R. Kark , А. Eagly // Chrisler J. C.  Handbook of  gender  research  in  psychology Ed. D. R. McCreary. – New York : Springer, 2010. – Р. 443–468.

9.       http://intellectualarchive.com/Journal_Files/IAJ_2017_03.pdf  


                                                                                                                             


Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .