Ґендерний підхід як важлива умова ефективного управління сучасним вищим навчальним закладом

       У статті розглянуто зміст та психологічні особливості прояву ґендерних стереотипів у вищих навчальних закладах, визначено рівень ґендерної компетентності студентів, викладачів, керівників вищого навчального закладу.

Ключові слова: ґендерна ідентифікація, ґендерні стереотипи, ґендерна компетентність.

 Gender Approach as the Important Condition of Efficient Control of the Modern Higher Educational Institution the contents and psychological features of display of gender stereotypes in higher educational institutions is considered in the article, the level gender of competence of the students, teachers, chiefs of higher educational institutions is determined. Keywords: gender identification, gender stereotypes, gender competence.

      Постановка проблеми в загальному вигляді… На ґендерні характеристики особистості впливають умови соціалізації в різних соціальних інститутах, таких як сім’я, дошкільні навчальні заклади, школи тощо. Слід зазначити, що вищі навчальні заклади як інститути соціалізації сприяють закріпленню і розвитку ґендерних стереотипів, широко запроваджують статево рольовий підхід. Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми… Ґендерні стереотипи та особливості їх прояву у системі освіти вже були предметом уваги дослідників. Так, зокрема, Д.Хартлі, Я.Коломінський, М.Мелтсас розглядали питання ролі ґендерних стереотипів у формуванні і розвитку ідентичності в дитячому і підлітковому віці; Менстед і Мак-Калоч, Н.Гафізова вивчали роль засобів масової інформації у формуванні та підтримці традиційних ролей чоловіків і жінок; Т.Голованова, Т.Данильченко досліджували стереотипи мужності та жіночості студентської молоді України; Л.Штильова вивчала особливості ґендерних уявлень студентів та ін. Разом з тим, зазначені дослідження не дають вичерпної відповіді на всі питання, що стосуються особливостей негативних проявів ґендерних стереотипів у процесі управління вищими навчальними закладами (ВНЗ). 

      Можна стверджувати, що спеціальних досліджень, які стосуються ґендерного підходу в управлінні сучасним вищим навчальним закладом, проведено не було. Визначення психологічних умов попередження прояву негативних стереотипів у студентської молоді, викладачів та управлінського персоналу в процесі управління ВНЗ становить наукову проблему, розв’язання якої сприятиме поглибленню прикладних знань із гендерної психології, соціальної психології, психології управління, організаційної психології. Формулювання цілей статті… Мета статті – розкрити особливості прояву ґендерних стереотипів у студентської молоді, викладачів та управлінського персоналу ВНЗ та визначити умови їх попередження. Виклад основного матеріалу… Внесок, що суспільство робить у розвиток особистості, залежить від її статі.         І в жінок, і в чоловіків формуються специфічні ґендерні структури, або ґендерні компоненти ідентичності. Тобто, статеві відмінності використовуються суспільством для диференціації соціальних ідентичності. Тобто, статеві відмінності використовуються суспільством для диференціації соціальних ролей і очікування відповідної поведінки (гендерний стереотип) [6]. Ґендерна ідентифікація людини відбувається в процесі ґендерно-рольової соціалізації, коли людина навчається того, що є соціально значущим для чоловіків і жінок. Внаслідок ґендерної ідентифікації і формуються ґендерні стереотипи [1; 2; 3; 4]. Ґендерні стереотипи – це достатньо поширений вид соціальних стереотипів, що базується на прийнятих у суспільстві уявленнях про те, як дійсно ведуть себе чоловіки і жінки [6]. Одним із головних завдань сучасної вищої школи є підготовка майбутніх фахівців, здатних до активної професійної діяльності та особистісного розвитку. Особливе місце при цьому займає запровадження гендерної рівності в практику діяльності як умови підготовки майбутніх фахівців до самореалізації в процесі професійної діяльності. Традиційно навчально-виховний процес у ВНЗ мало зорієнтований на подолання ґендерних стереотипів та розвиток ґендерної компетентності студентів. Про це свідчить наявність ґендерних стереотипів у педагогічній взаємодії та зміст програм, які більшою мірою зосереджені на досвіді чоловіків. 

       Теоретичний аналіз літератури (Ш.Берн, О.Бондарчук, Т.Говорун, Л.Карамушка, М.Ткалич) та аналіз взаємодії викладачів ВНЗ і студентів дозволяє припустити наявність стереотипних тенденцій педагогічної взаємодії у ґендерному контексті, зокрема, різне пояснення успіху і неуспіху студентів залежно від статі, першочергову реакцію педагогів на запитання хлопців; взагалі, приділення їм більшої уваги (як позитивної, так і негативної) порівняно з дівчатами на всіх ланках освіти, очікування від хлопців вищих результатів, ніж від дівчат, більше заохочення до таких результатів та ін [5]. Тому перед нами було поставлено завдання дослідити особливості прояву ґендерних стереотипів у студентської молоді, викладачів та управлінського персоналу ВНЗ. З метою виявлення особливостей ґендерних стереотипів було проведено опитування за модифікованим нами опитувальником Т.Говорун, О.Кікінеджі, а також опитувальником щодо ґендерної компетентності освітян О.Бондарчук. Усього в дослідженні взяло участь 349 осіб, із них 54 представники управлінського персоналу, 99 викладачів та 196 студентів ВНЗ. У результаті дослідження було виявлено наявність ґендерних стереотипів у досить великої кількості учасників навчально-виховного процесу у ВНЗ . Як видно з, серед учасників навчально-виховного процесу поширені стереотипи щодо соціальних ролей чоловіків і жінок. Так, за результатами дослідження ці стереотипи виявлено у 54,1% студентів , 51,5% викладачів та у 34,6% управлінців. На наш погляд, це може спричинити проблеми самореалізації жінок і чоловіків через „страх успіху” або „страх неуспіху” в традиційних для осіб певної статі сферах життя. Певна частина респондентів вважають, що чоловіки кращі лідери, ніж жінки (29,1% студентів, 37,4% викладачів та у 34,6% управлінців ). При цьому 55,6% опитаних управлінців виявляють стереотипи щодо професійної кар’єри залежно від статі, тим самим сприяючи ґендерній нерівності у ВНЗ. І дійсно, як правило, найбільш престижні посади в системі вищої школи займають чоловіки. Отримані під час дослідження результати свідчать про те, що на запровадження гендерної нерівності в навчально-виховному процесі впливають також стереотипи щодо виховання від статі. Дані вказують на те, що ці стереотипи найбільш виражені у викладачів (81,8%) порівняно із студентами (60,2%) та управлінцями (65,4%). 

    При цьому за результатами дисперсійного аналізу було виявлено зростання ґендерних стереотипів зі збільшенням стажу діяльності (р<0,02). Потрібно зазначити, що серед студентів (51,0% опитаних) було виявлено дещо меншу ґендерну упередженість щодо особливостей спілкування залежно від статі порівняно із управлінцями (62,6%) та особливо із викладачами (85,9%). Враховуючи те, що особливе місце у забезпеченні можливості розвитку і реалізації потенціалу майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки у вищій школі займає ґендерна компетентність як певна сукупність знань, умінь та навичок стосовно реалізації ґендерного підходу у процесі педагогічної взаємодії, нами було проведено дослідження цього аспекту. З метою виявлення особливостей ґендерної компетентності було використано опитувальник щодо ґендерної компетентності О.І. Бондарчук. Опитувальник дав можливість діагностувати психологічну, управлінську та правову компетентність учасників навчально-виховного процесу у ВНЗ з гендерної тематики. Результати дослідження свідчать про надзвичайно низький рівень психологічної компетентності з ґендерної тематики учасників навчально-виховного процесу. 

     Так, високий рівень такої компетентності спостерігається у 0,5% опитаних студентів, у 7,1% опитаних викладачів та у 3,7% опитаних управлінців. Середній рівень зафіксовано 33,2% опитаних студентів, у 58,6% опитаних викладачів та у 48,1% опитаних управлінців, а низький – 66,3% опитаних студентів, у 34,3% опитаних викладачів та у 48,1% опитаних управлінців. Як показало дослідження, більшість респондентів не змогли розкрити сутність поняття „ґендер”, не розуміють змісту „ґендерної ідентичності”, не знають теорії С.Бем, не знають ґендерних характеристик особистості тощо. Дослідження також виявило, що у більшості досліджуваних спостерігається недостатній рівень розвитку управлінської компетентності з ґендерної тематики, яка розкриває управлінські аспекти ґендерного підходу. 

   Також видно, що високий рівень такої компетентності виявлено лише у 3,1% опитаних студентів, у 6,1% опитаних викладачів та у 11,1% опитаних управлінців. А середній та низький рівень цієї компетентності зафіксовано у 47,4% і 49,5% опитаних студентів відповідно, у 66,7% і 27,3% опитаних викладачів відповідно та у 81,5% і 7,4% опитаних управлінців відповідно. Це, передусім, проявилось у тому, що більшість учасників експерименту не відносять ґендерну тематику до актуальних проблем навчання у ВНЗ. Окрім того, вони не визнають репродукування ґендерних стереотипів у підручниках і навчальних програмах та виявляють ґендерні стереотипи щодо можливостей здійснення професійної кар’єри чоловіками та жінками. Слід зазначити, що правова компетентність з ґендерної тематики представлена на досить високому рівні. Так високий та середній рівень такої компетентності виявлено у 52,6% і 38,8% опитаних студентів відповідно, у 48,5% і 45,5% опитаних викладачів відповідно та у 66,6% і 29,6% опитаних управлінців відповідно. А низький її рівень зафіксовано лише у 8,7% опитаних студентів, у 6,1% опитаних викладачів та у 3,7% опитаних управлінців. І, насамкінець, необхідно вказати на те, що дані порівняльного аналізу свідчать про те, що жінки дещо випереджають чоловіків за всіма видами ґендерної компетентності. Проте статистично значущих відмінностей тут не виявлено. 

   Висновки… Таким чином, результати проведеного дослідження вказують на те, що виявлені ґендерні стереотипи учасників навчально-виховного та управлінського процесу у ВНЗ свідчать про необхідність психологічної допомоги щодо їх корекції. 

  Також, на нашу думку, важливим завданням діяльності психологічної служби ВНЗ є необхідність проведення спеціального навчання учасників навчально-виховного процесу з метою формування у них ґендерної компетентності як важливої складової їх підготовки і перепідготовки. Отримані дані доцільно враховувати:

• при розробці програм із удосконалення ґендерної компетентності учасників навчально-виховного та управлінського процесу;

• при впровадженні спецкурсів з ґендерної тематики у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Особливої уваги в процесі навчання потребує управлінська та психологічна компетентність студентів з ґендерної тематики.

                                                      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:


1. Агеев В. С. Социальные и психологичечкие функции полоролевых стереотипов / В. С.Агеев // Вопросы психологии. – 1987. – №2. – С.152-158.
2. Берн Ш. М. Гендерная психология / Ш. М. Берн. – СПб. : Нева, 2001. – 320 с.
3. Говорун Т. В. Гендерна психологія : навч. посіб. / Говорун Т. В., Кікінежді О. М. – К. : Академія, 2004. – 308с.
4. Кон И. С. Психология половых различий / И. С. Кон // Вопросы психологии. – 1981. – № 2. – С.47-57.
5. Сич В. М. Проблема реалізації ґендерного підходу у вищих навчальних закладах в умовах соціально-економічних змін в українському суспільстві / Сич В. М. // Психологічні основи ефективної діяльності організацій в
умовах соціально-економічних змін : тези ІV наук.-практ. конф. з організаційної та економічної психології (23-24 лист. 2006 р., м. Київ) / за наук. ред. Л. М. Карамушки. – К. : Науковий світ, 2006. – С.57-59.
6. Чекалин А. А. Гендерная психология / А. А. Чекалин. – М. : Ось-89, 2006. – 256 с.

Rud A.S. 2000-2015 , Mariupol-Toronto, ©
Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

 .